Liste des hashtags les plus populaires par sujet #ОКСАНАКРИКЛИВА

Оксана Криклива Ми завжди вибирались на поверхню, Наче дряпали кігтями підлогу і стелю. Намагалися бути незверхніми, Хоч спустошені були й невеселі. І до рук брали ми акварелі, І творили з тобою майбутнє ми. Із очами, неначе пустелі дві... І життя в них здавалось відсутнім вже. А ми прагнули миру і спокою. І щоб щастя в долонях світилося. Ми хотіли до ночі глибокої, Бути вдвох... і щоб це не наснилося. Хай би час, хоча б раз, але змилувавсь, Зупинився, як сонце у ступорі. Де набратися нової сили нам? Щоб сховатися разом під куполом. Не здавалися. Продовжували вірити, Що від фарби все буде залежати. Уникали ми чорним по білому, Нашим пензлям яскравість належала. Ми були ніби і протилежними, Але разом із тим і однакові... Наче сковані та незалежні ми. Тільки фарба сміялась і плакала. 17 жовтня, 2018 О. К. #ОксанаКриклива #МавчиніСни #автор #поезія #проза

Оксана Криклива Годинники пробили Осінь. Прямує Жовтень містом в кедах. Ми душами з тобою досі, Лиш гріють різні нас планети. А час від часу все ще разом Ми обираємо єдину, Де нам так тепло й мало часу, Де затишний наш відпочинок. Годинник дивний. Мить коротка, Коли час хочеться спинити. А скільки Осені в відсотках? Щоб встигнути її зашити... У рукава чи в теплий шалик, Аби до нас була прихильна. Та час буває б'є безжально, Бо проти нього ми безсилі. Години тягнуться, мов равлик, Коли чекаємо вагоме. Ховаємо тіла в канави... І очі знають тільки втому. Ми протираємо годинник, Коли вже ждати не під силу... Заплутай Осінь в павутині І зупини... Ми в ній щасливі! 16 жовтня, 2018 О. К. #ОксанаКриклива #МавчиніСни #автор #поезія #проза

Оксана Криклива Все навкруги дим, Що мрії десь наші несе. А я ще сумую за Ним, Дописуючи есе... Здавалося б все пустим, Я йшла б по кривому шосе. За руку із Ним одним, І вдвох смакували б глясе... Але все навколо дим Розвіє і рознесе... І я із обличчям блідим, Від холоду тіло трясе. А що відбувається з Ним? Що завтрашній день принесе? Чи буде без Нього пустим? У чашці самотній глясе... 9 жовтня, 2018 О. К. #ОксанаКриклива #МавчиніСни #автор #поезія #проза

Оксана Криклива А настрій, як кава, Ранкова і запашна. І тонемо ми У ласкавім її ароматі. Напевно, ми знали, Що зустріч зовсІм не страшна. За крок до пітьми, Коли почуттям ми підвладні. Півцвяху гвоздики, Кориця і кардамон Підсилюють смак У наших напоях гарячих. Розкутий і дика, Сплітались під акордеон. Тіла, наче мак, Розпашілі були, однозначно. Ти збив ніби піну, Додавши вершки і ваніль. І ми розлилися У суміші прянощів й спецій. Тремтіли коліна... Найкращий наш водевіль. Бажання збулися - Поповнення ліпших колекцій. 2 жовтня, 2018 О. К. #ОксанаКриклива #МавчиніСни #автор #поезія #проза

Оксана Криклива А ти сьогодні йди до мене в сон... Дарунком вод нагороди мене. Ти в нього увійди, як Посейдон, Щоб все буденне стало чарівне. Щоб я відчула насолоду хвиль, Морської піни присмак на вустах. Ти йди до мене через сотню миль У сон глибокий, де відсутній страх. Хай не лякає айсберг крижаний, Тіла гарячі... подихи терпкі... Ми вип'ємо з тобою, мов напій, Аби забути спогади гіркі. І розчинившись у обіймах хвиль, Що нас поглинуть, мов солодкий сон. Лети до мене через сотню миль, Щоб володіти ніби Посейдон. 29 вересня, 2018 О. К. #ОксанаКриклива #МавчиніСни #автор #поезія #проза

Оксана Криклива Ми відчували неба глибину... Ми їли зорі стиглими вустами. У оксамиті хмар я потону, Щоб знову закохатись до нестями У того, хто любити так навчив... Але по-новому та більше соковито. Лиш місяць мляво ноги волочив І намагався з нами говорити. Але для нас лиш існували ми У темряві, що гаптувала ніч. І в шОвковому небі глибини Тремтіли ми, стоявши пліч-о-пліч. 27 вересня, 2018 О. К. #ОксанаКриклива #МавчиніСни #автор #поезія #проза

Оксана Криклива Вичерпаний час. Втрачений. А коли ми були терплячими? Коли цінне для нас мало значення? Неспокійні і непередбачувані. По хвилинах топилися в сонці ми, Прикидалися ми незнайомцями. Ми ховалися за горизонтами І були наших снів охоронцями. Ми питали поради у місяця. Не втішав - не знаходили місця ми. Душі хворі. Тіла наші бісяться, Виплітали нам долю із бісеру. Тільки час поміж пальців у нас стікав. І немов горлоріз, він нас двох катував. Подаровані дні назавжди час украв. Я програла... Ти також програв. 23 вересня, 2018 О. К. #ОксанаКриклива #МавчиніСни #автор #поезія #проза

Оксана Криклива За скляним циферблатом годинника гучно стукають наші серця. Анонімно й ритмічно стрілки рухаються у такт хаотично. Прибери, будь ласка, пасмо волосся із мого зблідлого від болю лиця. І ходімо за часом у ногу, навіть якщо знати будемо, що це утопічно. Хай тебе не бентежить, що осінь торкає своїм золотавим плечем. Ще ж не холодно, правда? А пізніше і подихом можна зігрітись... Нагадай лиш мені про одне... Тож яким відкривав моє серце ключем? Чогось стало цікаво... Не мовчи. І ходімо... Нам ще з вереснем треба зустрітись. 20 вересня, 2018 О. К. #ОксанаКриклива #МавчиніСни #автор #поезія #проза

Оксана Криклива Той її образ тільки на світлинах Щасливої дівчинки... радісної. Вона на них була така невинна, Що сяйвом світилася з надлишком. Вона від людей не ховалася Не рахувала у снах баранців. А потім вона закохалася... І стала наближена до митців. І сум поселився в зелених очах В усміхеної дівчинки колишньої. Здавалось, що гори лежать на плечах, Коли в один день він залишив її. Скривились уста в антипосмішці. І сльози солоні ковтала свої. Крізь натовп ішла вона поспіхом, Бо стали для неї всі ніби чужі. Той образ лиш можна побачити На тих лиш світлинах "до нього" і "з ним"... Яка ж була дівчинка значима! Тоді, коли їй все було не пустим... 14 вересня, 2018 О. К. #ОксанаКриклива #МавчиніСни #автор #поезія #проза