Список из самых популярных хештегов по теме #ТВОРИТИ

#вівторковівірші . Будь моїм ґрунтом, щоб я тонким стебельцем Проростала крізь тебе, коріння втинаючи в землю. Аби до небес оливково-білим лицем Сміялася в росах, аж поки до крапельки внемлю Усі таємниці, що Бог нам лишив по собі, Коли повертався у свій неокиснений пагін. Пусти мене, рідний, бо чую, в моїм стеблі Стільки молитви і стільки земної магії!.. . Матір моя - любов, батько мені - Сварог. Мій фотосинтез - це видих один і вдох, - Досить на сотню, а треба ж лише на двох... . © Kateryna Shymoniak

#вівторковівірші . ​Хочу бути твоєю останньою пристанню​​ ​​Після вишколу чорних безкраїх морів.​ ​Мовчазним маяком я на березі вічності вистою,​​ ​Загартована міццю холодних північних вітрів.​​ ​. ​Заглядаючи нишком в загуслу імлу видноколу,​​ ​Буду щемко шукати твоїх полохливих вітрил.​ ​Я прийму тебе, милий, сумного, похмурого, кволого....​​ Мені вистачить сил, мені вистачить, вистачить сил! . © Kateryna Shymoniak . . . P.S. Цей вірш був написаний шість років тому, за кілька днів до нашого з @orosyuriy вінчання. Юрасику, вітаю нас і кохаю тебе безмежно❤️

#поезія #вірші #poetry #поезіядуші #безмеж #творчість #література #творити #книги #literature #poets #віршіукраїнською #віршівночі #віршіпрожиття #віршіпрокохання #українськапоезія

#вівторковівірші . ПерелІтні птахИ каравАном вплітаються в небо Під протЯжне «курли», що лунає у вИгинах хмар. А я мчуся між ними до тебе, до тебе, до тебе... Проти сонця зі сходу, як той метушливий Ікар. В моїх клунках слова, мимоволі розсипані часом, ПолудЕнна печаль, закоркований буднями світ, Що лунають в мені то фальцетом, то впевненим басом... . «Здрастуй, мамо, я тут, я на місці! Привіт!» . © Kateryna Shymoniak

#вівторковівірші . Ходить колами по циферблату час, - Вічний в‘язень мого зап‘ястя. Ось ми є і раптом немає нас В цих тривких перегонах за щастя. Не існоє ні «До», ні «По», - Тільки «ЗАРАЗ» показує стрілка. В наших горщиках і кашпО Нам зростати і тісно, й мілко! Але ходить по колу час, І відстукує такти грізно. Ось ми є - і раптом немає нас, А усе що до того - запізно... . © Kateryna Shymoniak

#вівторковівірші . Проростають тривоги, немов виноградні лози, Я вже чую, як листя тріпоче в моїм хребті! Ми з тобою здолали образи усі та сльози, Та не знаєм, як діяти, лишившись на самоті. . Зотлівають свічки скупими вогнями- зорями, В моїм тілі весна і квіти поміж клітин. Поки досі живі і словами так тяжко хворі ми, Зоставаймось тьмяними, немов молодий бурштин. . Білі ночі - це ті, що сполохані поцілунками, І ми маєм одну - найсмілИвішу із усіх. Наша тиха любов усе ще стоїть за лаштунками, Я ж торкаюся потайки вуст гарячих твоїх. . © Kateryna Shymoniak

#вівторковівірші . Невгамована ніч ще вливається в наші повіки Обважнілим потоком густого свинцевого сну. Нам дожити б до ранку, а потім вже, певно, навіки Загубитись з дощами в осінніх містах нарізнУ. Вже брезентове небо напнулось над втомленим світом, Мов блакитні вітрила забутих в портах кораблів. Нам дожити б до ранку, щоб сходило сонце зенітом, Не торкаючись світлом невчасно замовчаних слів. Поки маєм ще час заховатись у складках фіранок, Допиваючи з склянки гарячий ясиновий чай. Нам би тільки дожити...уже до останнього ранку, Не спізнившись сказати впівголоса тихе "Прощай". . . . © Kateryna Shymoniak

#вівторковівірші . Я потай від тебе по той бік тебе Розхристую неба блакитні принади, А небо пручається, наче цабЕ, Я рада: без мене ти геть безпорадний. Та ти в мені мовиш на сто голосів! Ось стань тільки, милий, для мене останнім, Бо крутяться землі навколо осі, Бо гра наша, рідний, давно вже на грані. Я потай від тебе по той бік тебе Розхитую неба правічні колони. А небо пручається, наче цабЕ І нам вже не вибратись з цього полону. . . . . . . #трінста_челендж2 @trishameeow #трінста_челендж_katrusik #трінста_челендж2_день10

. Пахнуть чорною кавою вірші на білих серветках І розхристане небо висить над мансардою міст. Закидає надія в фонтани любов на монетках, Час танцює на площі незграбно під музику твіст. . У нічних ліхтарях догорають зірниці останні, Пахне одяг дощем, а душа - виноградним вином. Закривавлені рани залишить на небі світання За твоїм незачиненим ніччю самотнім вікном. Промовчу я тобі трійку слів одиноких на вухо, Поки маю ще мить, поки тихо шепочуть дощі. Тільки потай від себе, щоб раптом ніхто не підслухав Цей невпевнений голос моєї слабкої душі . © Kateryna Shymoniak . . . . . . . . #трінста_челендж2 @trishameeow #трінста_челендж_katrusik #трінста_челендж2_день3