Список из самых популярных хештегов по теме #ЩОПОЧИТАТИ

@anniereadsbook : . . Дуже прекрасна книжка ця «Схиблені на вині». Вона для всіх: тих, хто вже давно любить вино, для тих, хто тільки починає, і навіть для тих, хто не п’є алкоголь. ⠀ Б’янка Боскер якось подумала: якого чорта оті сомельє і винороби заробляють стільки грошей? Це взагалі справжня професія чи снобізм якийсь? Невже вони справді знають різницю між винами? ⠀ Так Б’янка вирішила стати сомельє. У книжці ми читаємо всю її «винну подорож»: знайомство з сомельє, робота у мішленівських ресторанах, де вона спочатку тягала пляшки та й навіть ящики вина, поїздки до різних вчених, аби зрозуміти як працює людських нюх і смакові рецептори і, врешті-решт, здача іспиту на отримання звання майстра сомельє. ⠀ У книжці не буде якихось чітких рекомендацій як обирати вино чи яке з них хороше. Тоді б це була дуже суб’єктивна і дуже погана книжка. «Схиблені на вині» дає просто купу інформації, періодично її треба читати довго і вдумливо як науковий нон-фікшн, але частіше читається з швидким гортанням сторінок і сміхом, який неможливо втримати через усі ті історії. ⠀ Особисто я дуже люблю вино. Та поки я лише вишукую ті вина, які мені подобаються. Після історії Б’янки я зрозуміла, що зупинитися на одному вині це як перестати розвиватися. Кожне нове вино – це новий досвід. Стараюся пити тепер вино повільно, відчути, який відсоток алкоголю у ньому (вже трохи вгадую!) і вловити аромати. ⠀ Після прочитання книжки я справді по-іншому ставлюся до вина і краще розумію цей ринок. Та, думаю, навіть буду перечитувати «Схиблені на вині», бо інформації багато, а половина вже встигла вивітритися, хоч і повільніше, ніж аромати у пляшці вина (якщо не допиваєте пляшку вина – перелийте рідину у меншу пляшку, аби не залишалось повітря, так вино не втратить своєї краси протягом 3-4 днів). ⠀ У наших супермаркетах в США нема поділу вин на солодкі/сухі чи напівсолодкі/напівсухі. Там просто написана назва винограду. Все. Я так ходила з табличкою, де внесені різні вина у розділи від найсухіших до найсолодших (можу надіслати всім зацікавленим). ⠀ Обов’язково біжіть до @nashformat.ua і замовляйте «Схиблені на вині». . . Дякуємо @anniereadsbook ❤️ . . А ви вже трохи #схибленінавині чи ще ні?

Сьогодні стрічка шалено красива! Захоплююся вами, люди ❤️ І приєднуйся: з днем Вишиванки! Львів'яни, чекаю на наше побачення ввечері! Буде чарівно! Photo by @djomanatali.

Від таких відгуків хочеться в книжку закохатися ❤️ . . @helly.po про «Джерело» Айн Ренд: . . Ця книга мене з'їла. Прожувала, проковтнула, виплюнула. Ця книга змусила мене страждати та багато-багато думати. І це краще, що могло зі мною статися. ⠀ Вона для тих, у кого є плани, мрії, амбіції. І водночас для тих, у кого немає нічого. Вона про пристрасть, силу та руйнацію. ⠀ Вона про Нью-Йорк та архітекторів. Вона водночас про весь світ і всіх нас. ⠀ Вона складна й до елементарного проста. Велика й неочікувано коротка. Мені хочеться, щоб її прочитали всі. І водночас, щоб більше не читав ніхто. ⠀ Вибачте, зі мною трапився шедевр ⠀ Прочитайте його. Будь ласка. Бо що б я не казала, нічого не передасть мого захвату. Ви маєте впевнитись самі. ⠀ Р.S. На черзі — "Атлант розправив плечі". Хто читав? Ця історія така ж прекрасна? . . Дякуємо @helly.po за фото та відгук ❤️ . . А книжку можна знайти в сторіз :) Або у книгарнях вашого міста.

Я була здивована, що історія з фільму «Прибуття» у книзі розпочинається з історії про Вавилонську вежу. Потім продовжується історією про надлюсдькі можливості, а далі була захоплююча розповідь про те, як одна пані математик довела, що 1+1=3. Скільки ж у мене було теорій, як це все буде пов‘язано з історією з фільму!!! Поки я нормально не погуглига і не зрозуміла, що це книга - збірка новел і все, що я читала - то окремі історії і четверта новела, яка називається «Історія твого життя» - це і є та історія. Без жодного зв’язку з попередніми (хоч я ті зв‘язки знайшла ) ⠀ Але якщо захочете почитати щось про людські можливості і як людина намагається перевершити саму себе - то ця збірка Теда Чана - те, що треба. А історія про Вавилонську вежу - це просто ❤️ у ній розповідають про ситуацію, коли Бог не знищив вежу, а людина все таки добралася до небес і що вона там знайшла. ⠀ #storyofyourlife #arrivalmovie #shortstories #tedchiang #щопочитати #світповинензнатищоячитаю #букстаграм #книжковийблог

@hanna_kharlan : ⠀ Мені завжди важко давалися математика та природничі науки. Намагаючись опанувати ці предмети в шкільні роки, почувалась як Естер Грінвуд з роману Сильвії Плат "Під скляним ковпаком": ⠀ "Від фізики мене нудило цілий семестр. Найбільший спротив викликала необхідність зводити все до літер і цифр... Якби я ще хоч трохи напружила свій мозок такими штуками, то остаточно здуріла б... Лише ціною дивовижної витримки й терплячості я протрималася на плаву..." ⠀ Тепер я розумію, що насправді була не гуманітарієм, а просто не вміла навчатися. Якби ж в той час я мала б книгу "Навчитися вчитися"! ⠀ Авторкою надзвичайно корисного посібника про саморозвиток є професорка Оклендського університету (США) Барбара Оклі. Цікаво, що більшу частину свого життя вона вважала себе гуманітарієм і недолюблювала математику та природничі науки. ⠀ Проте вивчення цих дисциплін змусило дослідницю не лише запустити свій мозок на повну, а й зрозуміти таємниці мислення, які є ключем до розкриття внутрішнього потенціалу. ⠀ Хоча поради Барбари Оклі стосуються насамперед вивчення технічних наук, проте книга буде корисною для всіх людей, які прагнуть засвоїти нові знання чи просто ефективніше використовувати свій робочий час. ⠀ Наприклад, я зрозуміла, що різноманітні лайфхаки, які пропонує авторка, можна адаптувати до вивчення іноземних мов. Також помітила, що найкращі формулювання мені спадають на думку тоді, коли я відволікаюсь на щось інше, а не сиджу годинами перед ноутбуком, втупившись в екран. Бінго, та це ж розпорошений режим мислення в дії! Треба вмикати його частіше. ⠀ Ця книжка - чудовий приклад того, що навчитися вчитися ніколи не пізно. Головне - мати бажання! . . Дякуємо @hanna_kharlan за фото та відгук ❤️ . . Ціна книжки — 175 грн. Замовити книжку Барбари Оклі можна за посилання в сторіз, або ж клікнувши на фото безпосередньо в цьому пості. Ви також можете залишити ваш номер телефону і ми вам зателефонуємо :) . . #навчитисявчитися #нашформат #щопочитати #читайукраїнською #читайукраїнське #книжкиукраїнською #букстаграм #nashformatua #bookstagram #bookcover #barbaraoakley #bookaddicts #bookworms #bookshelves #bookaholic #bookphoto #bookphotography #reading

Мені легше дружити з хлопцями, ніж з дівчатами. З дитинства мої стосунки з подружками складались лиш у випадку, якщо ті вміли лазити по деревах, дахах і гаражах. Ляльки мене не цікавили від слова взагалі. А в школі я могла нагрубіянити навіть вчительці, якщо вважала її неправою чи несправедливою. Вредна я була і непоступлива, бо з тієї категорії людей, для яких улюблене правило - порушувати правила. . Мабуть, тому я закохалась в історію Елени Ферранте з перших сторінок - одна з її головних героїнь, Ліла, така ж нестерпна і самодостатня, як колись я. Та що там! Мені взагалі важко уявити, як ця книга може когось не зачепити. . "Моя неймовірна подруга" - не література про дітей чи для дітей, не сентиментальне чтиво, як може здатись із ніжної обкладинки. Це якісний жіночий роман, сьогодні вже екранізований у серіал. І це лиш перша книга з чотиритомного циклу про стосунки двох подруг довжиною у ціле життя. Так, стосунки не завжди здорові, ядучі, але зображені чесно, без прикрас. "Найгірше те, що я була впевнена: її доля буде кращою за мою. Як ніколи раніше, я відчула безглуздість свого навчання, зрозуміла, що кілька років тому я обрала цей шлях лише для того, щоб Ліла мені заздрила" "То був старий страх, страх, який у мене так і не минув: якщо мене не буде під час якихось подій у її житті, це призведе до втрати насиченості та важливості мого власного" . Події в романі показують дитинство та юність дівчат у нетрях Неаполя 50х років. Зростаючи в атмосфері бідності, міжродових бійок, в аурі страхіть і заздрощів, подруги пізнають і поглинають той світ разом, хоча і кожна по-своєму. "Ми жили у світі, де і дітлахи, і дорослі часто ранилися, з ран текла кров, потім вони гноїлися, інколи це закінчувалися смертью" "Але тоді мені ніколи не спадало на думку, що наше життя було якимось особливо поганим. Життя було саме таким і крапка" . Особливо потішив стиль Ферранте - вона не б'є під колінку по найслабшому, аби розчулити. Не грається в сентименти і сльози. Навпаки пише часом аж занадто відверто, життєво, а від того захопливо і жваво.

Я знаю, як це – написати рукопис, надіслати його на конкурс і чекати-чекати-чекати. Знаю, як не дочекачитися нічого. Знаю, як дочекатися. І вже третій рік знаю, як це – бути з іншого боку. ⠀ Тоді я відкладаю паперові книжки і заливаю в читалку конкурсні роботи. І читаю кожну. Кажуть, за 20 сторінок вже можна побачити, чи твір вартий уваги. Я чесно тримаюсь хоча б до половини (але таке довге читання скорше рідкість, мені ж просто хочеться дати шанс). Якщо половина твору ніяка (тут я вже суджу, як читач), то друга ефектна половина навряд чи її врятує. Тут вже фішка в кількості. Якщо є фізична можливість прочитати всі, всі буде прочитано. Якщо це під сотню творів, а часу місяць – анріал. ⠀ Я пам’ятаю власні емоції, як конкурсанта, тому оцінюю так, як би хотіла, щоб оцінювали мою роботу. Але знову і знову стикаюся з тим, що на кожен твір у мене власна думка. Суб’єктивна. І те що для когось «вау» – для мене може бути «може бути». Тому тут намагаюся оцінювати максимально відсторонено. Особливо, якщо твір не чіпляє – все одно шукаю в ньому хороше. Часто буває так, що твір на тверду четверку стає переможцем, бо його відмітили усі, а окремі вибухові п’ятірки залишаються непоміченими, бо отримали низькі бали від інших суддів. ⠀ Читання творів (спокійне, глибоке, вдумливе) – це час. Це бісова купа часу. Це робота. І велика відповідальність: відчути, зробити правильний вибір. Чому жюрі не рецензує твори: чесно – бо у них просто немає ще одної бісової купи часу. ⠀ А ще такі прикольні збіги: у двох рукописах підряд однакові імена головних героїв. У інших двох – однакові локації, окрім основної – Львова. Ідеї часто приходять до кількох людей одночасно, різниться лише реалізація. До речі, як показує практика (хвалітьменесемеро), твори, які мені сподобались найбільше серед конкурсантів, подобаються й іншим читачам, уже у вигляді книги. ⠀ А ви колись були по той бік конкурсів? Які враження? І що вам було би ще цікаво дізнатися про таке жюріння? ⠀ #настятижписьменниця Picture from Pinterest.

Коли навіть котик в шоці від того, що задумав Брайсон . . От уявіть собі, що вам далеко за 40, ви у поганій фізичній формі і про походи більше чули з книжок і фільмів, аніж з власної практики. І от ви собі вирішили піти в мандри. Далекі мандри. Так на тисячу-другу кілометрів з наплічником за спиною. . . Отак і почалася історія Білла Брайсона та його друга Катца ;) . . А далі будуть мандри, пригоди, ведмеді (?) і кава з туалетним папером . . «Тут ви спите просто неба і самі готуєте собі їсти. . . Мало кому вдається спакувати менше, ніж 18 кілограмів, і коли тягнете на собі таку вагу, повірте мені на слово, ви ні на мить про це не забуваєте. . . Пройти 3219 км — це одна річ, і зовсім інша — пройти ці самі 3219 км із шафою на спині» . За фантастичне фото дякуємо @vikki_bohdanenko ❤️ . . #прогулянкалісами #біллбрайсон #нашформат #щопочитати #читайукраїнською #читайукраїнське #книжкиукраїнською #букстаграм #nashformatua #bookstagram #bookcover #bookaholic #bookaddict #bookworms #reading #readingcat #catandbook

Бувають дні, коли хочеться закутатися в ковдрочку, гризти якесь печенько і читати файну книжку. ⠀ Ось вам кілька українських книжок, які читала/перечитувала останнім часом, і які мені моцно зайшли. Чтиво буде легке, без особливих змістів і підтекстів, таке, аби розслабитись і відволіктись. ⠀ - "Жесть" Сашко Ушкалов. Кумедна, молодіжна, страшно жалію, шо не знайшла її в свій період любові до підліткової літератури. Має в собі кільканадцять коротких оповідок на найрізніші теми. Сарказм, іронія, сатира - тут є всьо. Під пластом того смішного можна промацати гіперболізовані реалії українського життя, залишки "90-х" і трошки того бридкого, шо є в кожному з нас. Багато сленгу, досить матюків, жодної ідеології. ⠀ - "Кости и Звездная пыль" Редгрейн Лебовскі. Автор - франківчанка, але книжку я знайшла лише російською. Легкий натяк на постапокаліптику і таке-собі юне фентезі. Моментами правда відчутно, що авторка ще не надто досвідчена в написанні. Бомбезні ідеї, кльовий сюжет і активний розвиток подій часом перелітаються з сопливими діалогами і затягнутими сценами. Прочтала всі доступні в мережі її твори. Можу сказати, що досить смачно. ⠀ - "Питровна" Дзвінка Торохтушко (Любов Бурак). Це смішно! Це так смішно, шо можна надірвати собі шось в животі. Короткі оповідки з реального життя авторки файно присмачені міцним слівцем і діалектизмами. Особливо заходять її писання про дитинство. Уривки можна знайти в фейсбуці за тегом #Питровна. ⠀ Гортай карусельку, там є кавалки текстів. . . . . #хуйогер #mondaуs #intgft